Продовжуємо роздумувати про Ісуса як про Месію — спасителя людства.
Після події хрещення на річці Йордані Ісус розпочинає свою проповідь: „Сповнився час і Царство Боже близько. Покайтеся і вірте в Євангелію“. Ці слова вселили надію народові на спасіння.
Месія — це помазаник— особа, наділена Божою святістю і силою, щоб здійснити свою місію.
Поява Ісуса для ізраїльтян подало надію. Євреї очікували, що Христос врятує їх від гніту від римлян. Та Господь проголошує людям про створення зовсім іншого Царства — насамперед внутрішнього і духовного, де Бог панує всередині людини.
Творець упродовж усієї історії людства прагне донести до нас, що повнота життя і щастя — в перебуванні з Богом.
В Євангелії знаходимо й інші імена, якими називають Ісуса: Святий Божий, Слуга Божий, Пророк, Син Давида, Син Божий, Господь, Спаситель. А сам Себе називає — Син Чоловічий. Усі ці назви демонструють, якими очікуваннями і надіями увесь той час жив Ізраїль.
Живемо в сьогоднішньому дні з переконанням, що Ісус є Месією, тобто Спасителем усіх людей і кожного зокрема. Христос прийшов на землю, щоб дати нам можливість бути учасниками вічного життя. Для нас сьогодні перебувати у близькості з Богом означає віднайти повноту життя і щастя. І це переконання щораз провадить нас до найбільшої єдності з Творцем.
